Говоримо про художників, що відчуваємо, щиро, без упереджень
Я схильний навіть називати це Вульгарним мистецтвознавством, від прекрасного латинського слова «vulgus», що означає просто «народ» або навіть «толпа».
Всяка неточна наука (а мистецтвознавство, як і сама історія, скоріше навіть не наука, а предмет експертної уваги) схильна забронзовіть в академізмі, і лише персонажі з народу, а не з академічного співтовариства, здатні періодично вносити животворящий хаос і енергію життя в покриті пилом часів канони.
Я художник, таким чином я теж людина з народу, а не мистецтвознавець, тому про мистецтво я буду говорити з точки зору людини, яка безпосередньо малює.
Вульгарне мистецтвознавство лише звучить не надто лестно, але варто пам’ятати, що назва «Вульгата» — канонічний переклад Євангелія латинською мовою — також походить від того самого кореня.
Уміння побачити, зрозуміти, «прочитати картину», здивуватися, наповнитися захопленням, пережити сатори, відчути реальність, а також — не дати ввести себе в оману, не дозволити піару і маркетингу керувати смаком і досвідом — ось цілі лекцій в Неакадемічному мистецтвознавстві.
Моя задача — показати вам, що і дірку від бублика художник може зробити нимбом починаючого святого, якщо на те буде його, художника, божественна воля, не кажучи вже про арочний проєм.
Живопис треба дивитися, і багато. Звичайно ж, щастя, якщо це приносить задоволення.
Неакадемічне мистецтвознавство — Костянтин Пономарьов
Non-Academic History of Art — Constantin Ponomaryov
Неакадемическое искусствоведение — Константин Пономарев