Анрі де Тулуз-Лотрек

Французький живописець, постімпресіоніст

Про спадкового графа і великого коротуна, геніального Анрі Марі Раймон де Тулуз-Лотрека, який оспівав прекрасних коней та дам напівсвіту. Про художника, після якого афіша стала вже не просто оголошенням, а повноправним твором мистецтва, у випадку Лотрека, без перебільшення — дивом графіки.

Розваги і побут паризької богеми та «дна» суспільства.

Henri Marie Raymond comte de Toulouse-Lautrec Monfa був французьким художником-постімпресіоністом, який народився 24 листопада 1864 року в аристократичній родині, помер 1901 року, не доживши до 37 років. Страждав на рідкісну спадкову хворобу захворювання костей, яка призвела до проблем з розвитком скелета й зростом близько 152 см.

Він відомий своїми яскравими роботами, що зображують життя Парижа кінця XIX століття, особливо району Монмартр.

У 1882 році Тулуз-Лотрек переїхав до Парижа, де навчався у відомих художників, включно з Леоном Бонном і Фернаном Кормоном, зазнав впливу Едгара Дега і японської гравюри. Він швидко влився в богемне життя Монмартра, де знайшов натхнення для своїх робіт.

Відомий своїми літографованими театральними афішами з характерним лаконізмом та декоративністю. Часто зображував танцівниць, співачок та життя монмартрських кабаре, особливо «Мулен Руж».

За свою коротку творчу кар’єру, що тривала менше 20 років, Тулуз-Лотрек створив вражаючу кількість робіт: 737 картин, 275 акварелей, 363 гравюри і плакати, а також понад 5000 малюнків, тощо. Незважаючи на початкове невизнання критиків, його роботи отримали широке визнання після його смерті.

У 1922 році в Альбі відкрито музей Тулуз-Лотрека, який містить понад 1000 його робіт. Музей розташований у колишньому єпископському палаці Бербі. Колекція музею охоплює всі періоди творчості художника, включаючи картини, малюнки, літографії та плакати.