Між еротикою і порно
Неакадемічне мистецтвознавство — Костянтин Пономарьов
Цикл лекцій «Від великого до смішного один крок». Лекція IV.
Giulio Pippi de’ Jannuzzi, detto Giulio Romano.
Наступник Рафаеля у Ватикані, що працював там у чергову епоху розгулу порнократії. Той, хто своїм від’їздом до Мантуї довів тезу Пелєвіна про те, у кого ти «клоун», і при цьому — один із титанів сутінок Відродження, що заклав потужний фундамент під усе європейське бароко. А поки що – геній маньєризму.
Хто такий Джуліо Романо?
Джуліо Романо (1492 або 1499, Рим — 1 листопада 1546, Мантуя) — видатний італійський художник, архітектор і дизайнер епохи пізнього Відродження та маньєризму. Він був учнем Рафаеля Санті, став його головним асистентом і після смерті майстра завершував його незакінчені роботи.
- Представник маньєризму, відомий своєю експресивністю та відходом від класичного стилю Рафаеля.
- Створював фрески, портрети та картони для гобеленів. Його роботи часто мали драматичний і чуттєвий характер.
- Брав участь у створенні Вілли Фарнезіна в Римі та грандіозного Палаццо дель Те в Мантуї.
- Автор скандальної серії малюнків «Пози Аретіно» (I Modi), які стали основою для гравюр Маркантоніо Раймонді.
Джуліо Романо залишив значний слід у мистецтві маньєризму, поєднуючи драматизм із новаторським підходом до композиції та архітектури.
ВІДЕО ЛЕКЦІЇ НА YOUTUBEGiulio Romano (Pippi). Non-Academic History of Art — Constantin Ponomaryov
Джулио Пиппи де Джаннуцци. Неакадемическое искусствоведение — Константин Пономарев

Інші лекції з мистецтвознавства
Неакадемічне мистецтвознавство
Флоренція — місто музеїв
Неакадемічне мистецтвознавство
Валентин Сєров
Неакадемічне мистецтвознавство
Римський портрет. Скульптура
Неакадемічне мистецтвознавство
Пітер Пауль Рубенс
Неакадемічне мистецтвознавство
Альфонс Алле
Запрошуємо долучитись до проєкту — відвідати лекції в офлайні та поширити відео-версію по ваших спільнотах. Ви можете підтримати проект і лектора фінансово, а також вподобайками, коментарями, репостами, і звичайно ж переглядами, і нехай це буде вам на радість.
Говоримо про художників, що відчуваємо, щиро, без упереджень.
Наш досвід та враження — головний скарб у житті.
Живопис треба дивитись, і багато. Звичайно ж, щастя, якщо це приносить задоволення.