Пітер Пауль Рубенс

Кістки і плоть бароко

Неакадемічне мистецтвознавство — Костянтин Пономарьов

В неакадемічному мистецтвознавстві Пітер Рубенс — наймодніший в Європі XVII століття художник, людина яка поставила бароко на конвеєр, який зробив зі свого мистецтва індустрію поривів, пафосу, катарсису і мускулатури різного ступеня пружності, друг королеви і король художників.

Пітер Пауль Рубенс (28 червня 1577, Зіген – 30 травня 1640, Антверпен) був видатним фламандським живописцем та одним з найзначніших представників епохи бароко. Його творчість охоплює різноманітні жанри, включаючи релігійний, історичний, міфологічний живопис, портрети та пейзажі.

Рубенс народився в родині, що емігрувала до Німеччини через релігійні переслідування. У 1587 році сім’я повернулася до Антверпена, де Рубенс отримав освіту в єзуїтській колегії. Його захоплення живописом проявилося в ранньому дитинстві, і він навчався у відомих художників, таких як Тобіас Вергахт та Адам ван Норт.