Музична вистава «Viva». Режисер і художник-постановник, сценограф — Костянтин Пономарьов

Костянтин Пономарьов – режисер, театральний художник.

Робота в проєкті:
режисер — розробка художньої концепції, інтерпретуючи тексти, партитуру, основну ідею через постановку, музику та драму. Співпраця з диригентом, сценографом, командою освітлення для інтеграції візуальних елементів, звуку, руху та перформансу;
художник-постановник — розробка ескізів оформлення сцен, створення цілісного візуального образу, забезпечення стильової єдності елементів театральної вистави;
художник з костюмів — розробка ескізів костюмів, підбір тканин і матеріалів.

Музична вистава

Автори перформативного концерту

Авторка ідеї та диригентка — Тетяна Герасимчук, заслужена артистка України
Поезія — Борис Гриньов, академік НАН України, доктор технічних наук, професор
Режисер і художник-постановник (сценограф) — Костянтин Пономарьов

Музика — Антоніо Вівальді «Пори року»
Перекладення для мішаного хору — Володимир Богатирьов

Постановочна група

Режисерка з освітлення — Анна Сидорова
Кураторка проєкту — Марина Мілованова
Післямова — Ірина Сухленко
Звукорежисер — Олег Мілованов

Дійові особи та виконавці

Академічний хор імені В’ячеслава Палкіна Харківської обласної філармонії

Художній керівник — Андрій Сиротенко, заслужений діяч мистецтв України

Головна хормейстерка

Тетяна Герасимчук, засл. артистка України

Хормейстерка

Ольга Бихун, дип. між. конкурсів

Вокальний ансамбль

«Сонячні промінці» Харківського державного музичного ліцею. Керівниця — Руслана Сидорова

Партія органу

Станіслав Калінін, засл. артист України

Магія каменю

Дмитро Ковріжкін, art balancing artist

Художнє слово

Інна Островська, акторка театру і кіно, артистка ХАДТ ім. Т. Шевченка «Березіль»

Німфа

Марина Агеєнко, акторка театру і кіно

Фавн

Антон Гусак, актор театру і кіно

Музична вистава «Viva». Режисер і художник-постановник, сценограф — Костянтин Пономарьов

Музичний спектакль називається «Viva». Це перші чотири літери прізвища геніального Антоніо Вівальді. Дослівний переклад з італійської — «живий», а як вигук — «хай живе!». Це — смисловий лейтмотив вистави про життя, хід якого римується з «Порами року».

Вперше сучасна поезія поєдналася з фантастичною музикою великого венеційця.

Вірші Бориса Гриньова у супроводі хору та органу ведуть глядача крізь весну юності, літо дорослішання й експериментів та осінню зрілість. Вони впевнено крокують крізь зиму до метафізичного переходу в нове коло життя. Європейське бароко, спершу ледь чутне, згодом приголомшливо переростає у легендарний «Щедрик» Миколи Леонтовича — символ невідворотної весни.

Ця вистава — режисерський дебют Костянтина Пономарьова, який завжди береться за нове для себе, якщо відчуває здатність зробити це неперевершено і володіє матеріалом. Ідея запросити відомого фешн-дизайнера, театрального художника та сценографа належить продюсеру фільму про цю виставу — Дмитру Кутовому. Ця думка дуже сподобалася й видалася цілком логічною автору текстів, академіку НАН України Борису Гриньову.

Складність такої постановки — у її виконавській синтетичності. Як єдиний організм мають відчувати одне одного хор (Академічний хор ім. В. Палкіна Харківської філармонії під орудою Тетяни Герасимчук), орган (маестро Станіслав Калінін), артисти Харківського театру ім. Т. Шевченка «Березіль», а ще — цілий арсенал сценічної механіки: у приголомшливий момент під зимове «Largo» труби органу димлять, наче справжні димарі будинків. І ще — фантастичне світло. Складність у тому, що все має відбуватися суворо по нотах і в чіткому таймінгу.

«Чи важко мені було працювати? Зовсім ні. Я обожнюю щось вигадувати та втілювати. Важко на першому етапі, коли в тебе ідей значно більше, ніж треба, і ти мусиш прискіпливо обирати, що залишити, а від чого відмовитись. Коли все для себе вирішив — просто береш і робиш, використовуючи геніальність тих, із ким працюєш», — говорить Костянтин Пономарьов. Звісно, так каже режисер, який водночас є і художником, і сценографом вистави.

Усі костюми — диригентки, акторів, скульптора (що чарівним чином збудував кам’яну споруду, яка перебуває в дивовижній рівновазі), вбрання хору, що непомітно для глядача змінювало свій колір упродовж вистави, та костюми дитячого хору — усе це створено за ескізами та за участю режисера.

Прем’єра відбулася на Різдво, 25 грудня 2025 року, у Великому органному залі Харківської філармонії. Йшов четвертий рік повномасштабної війни.

Пресконференція

Борис Вікторович Гриньов — український фізик, колекціонер і меценат. Народився 1 квітня 1956 року в Харкові. Академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор.

У 1978 році закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «фізика твердого тіла». Створив наукову школу з вивчення фундаментальних властивостей матеріалів, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Окрім наукової діяльності, відомий як колекціонер, що захоплюється українським мистецтвом 1990-х років. Розглядає колекціонування як спосіб життя та форму меценатства.

Посилання на офіційні сторінки: grynyov.art, вікіпедія, facebook, instagram, YouTube.